Вчимося стрибків на скакалці.

 



 

Фізкультура.

 

Стрибки на місці з ноги на ногу.

удосконалювати навички стрибків на місці з ноги на ногу.



Дидактична гра "На що схожі хмаринки?"


 За допомогою дидактичних ігор продовжувати розвивати у дітей пізнавальні процеси: увагу, уявлення, мислення. Сприяти розвитку фантазії дітей. Виховувати зосередженість.



«Профілактика застудних захворювань»

Як попередити застуду.

ЦУПЖ «Що робити, якщо батьків немає, а вдома не стало світла?»

 


Програмовий зміст: закріпити з дітьми правила поведінки під час екстремальних ситуацій; формувати навички поведінки в побуті; розвивати кмітливість; виховувати самостійність, сміливість.

Матеріал: телефон, ліхтарик.

Структура заняття.

1.     Читання вірша «Казка про звірят»

Раз побігли мама й тато

По високій по сосні

Залишились білченята

У дуплі своїм одні.



 

Мама й тато білченятам

Принесуть смачний обід

Але треба всім малятам

Так поводитись як слід.

 

Дітки ввечері сиділи

Малювали тихо ліс

Раптом світло відключили

І до хати Страх заліз.

 

Стало страшно, дуже темно

Хтось за вікнами шумить

Та поводилися чемно

Й правила згадали вмить.

 

Брати сірників не стали

А ліхтарики знайшли

Ліхтарі всі повмикали

Бо розумними були.

 

Страх із хати щез швиденько

Вже під ліжком не сидить

Діти граються гарненько

Ліс за вікнами шумить.

 

В той же час як темно стало

В поросяток в домі теж.

Все світитось перестало –

Паніка була без меж.

 

Всі кричали, всі вищали,

Писк стояв на всі лади.

Діти свічки похапали

Й бігали туди-сюди.

 

Та знайшов хтось запальничку

І нарешті запалив.

У стакан вмостили свічку –

Хату вогник освітив.

 

Їм би тихо посидіти,

Дочекатися батьків.

Та не ті були це діти.

Кожен бігав, де хотів.

 

Свічка впала на підлогу

Й запалила килимка.

Діти підняли тривогу

От історія яка.

 

Все горить. Води немає,

Щоб вогонь той погасить.

В хаті крик страшний лунає.

А вогонь палахкотить.

 


Діти дуже полякались

А вогонь лизав пітьму.

По куточках поховались,

Задихаються в диму.

 

Та сусіди крик почули

І побачили все вмить.

Звірів з лісу всіх гукнули

Й почали вогонь гасить.

 

Поросят повитягали

Із-під ліжечок малих,

Їх від диму відкачали,

Та немає хати в них.

 

З того часу поросята

Стали правила учить.

А без правил як. Малята,

В цьому світі можна жить?

 

2.     Бесіда за змістом вірша.

-         Давайте пригадаємо, що сталося у звірят і як вони з цим впорались?

-         Чи траплялось таке з вами?

-         Що ви порадите поросяткам?

3.     Визначення правил поводження в даній ситуації.

ü Якщо зникло світло, то краще посидіти спокійно в темноті і зачекати дорослих. Темноти не треба боятися.

ü Можна зателефонувати батькам чи знайомим.

ü Можна включити ліхтарик.

ü У темну пору дня менше рухатись по кімнаті щоб не травмуватись.

ü Не можна брати до рук сірники і запалювати свічку.

ü Не можна відкривати двері та залишати приміщення.

ü Можна погратися в словесні ігри.

ü Не можна братику чи сестричці лякати один одного.

 

4.     Розглядання ліхтарика та інструкція щодо його використання.

5.     Практична вправа «Зателефонуй мамі».

Музика

https://www.youtube.com/watch?v=6eQxvIL7b70 

 Викликати у дітей гарний настрій від прослуховування музичних творів на осінню тематику,  здатність слухати музику уважно, стежити за розвитком музичного образу;  розвивати у дітей  позитивне ставлення до музичних занять; виховувати інтерес до музики.

Поради «Чому сімейні традиції важливі для здорового харчування дітей»

 https://znaimo.gov.ua/chomu-simeini-tradytsii-vazhlyvi-dlia-zdorovoho-kharchuvannia-ditei 



Харчові звички формуються насамперед у родині. Дитина може звикнути їсти похапцем, невпорядковано, за переглядом мульфільмів чи комп’ютерними іграми, якщо так заведено в сім’ї. Або ж навпаки — призвичаїтись до спільного приготування їжі та сімейних трапез, які формують особливий зв’язок. Дорослі можуть на це вплинути за допомогою правил, що стають традицією. 

Хоча б кілька разів на тиждень їжте разом. Якщо можна, хоча б раз на день сідайте за стіл усією сім’єю. Спільна вечеря — нагода обговорити важливі для всіх теми, розповісти про справи, дізнатись більше один про одного. Розмова за вечерею знижує рівень стресу, покращує настрій, підвищує самооцінку. 

Намагайтесь сідати за стіл приблизно в один і той самий час. Режим харчування — одна з головних здорових звичок, і якщо його дотримується вся родина, дитина долучиться. 

Відкладіть на час їди мобільні телефони, вимкніть телевізор. Пам’ятайте, що діти ростуть дуже швидко. Нехай спогади про затишні сімейні вечори або сніданки зігрівають їх у дорослому житті. 

Пропонуйте дитині стільки їжі, скільки вона може з’їсти, й не більше; нехай краще попросить добавки, якщо схоче. Дітям потрібно менше їжі, ніж дорослим; не змушуйте доїдати, якщо дитина не хоче. 

Не використовуйте їжу як нагороду чи хабар — ця практика заважає дитині сформувати здорові стосунки з їжею. 

Якщо ваша родина має улюблену страву, можна раз на тиждень готувати її — нехай у вас з’явиться День млинців, День курячого бульйону чи День вареної картоплі з оселедцем. Головне, щоб ця страва приносила радість вам усім. 

Дітей варто залучати до приготування їжі, а особливо святкових страв. Зробити ці страви здоровішими й кориснішими може бути цікавим завданням для вас, ваших дітей, а можливо, й дідусів із бабусями (якщо вони далеко — долучіть їх онлайн-зв’язком). 

Консультація

  "Моя сім'я, моя родина"