Час
не вибирають, у ньому живуть…
На жаль, на нашу долю і на долю наших дітей лягла страшна війна, яка зруйнувала звичне мирне життя.
Події, що відбуваються сьогодні у світі, Європі і в першу чергу в Україні чітко визначають необхідність формування нового типу громадянина: не лише освіченого, а й активного, здатного зробити свій внесок у життя суспільства і країни, взявши на себе відповідальність за майбутнє.
Ви всі досвідчені вихователі, кожен з вас має свій досвід роботи. Майже всі мають вищу освіту. І в жодному вищому закладі нас не готували до роботи в умовах війни. Цей досвід кожен, залежно від реальних умов, має набути самостійно і відповідально. І дуже багато залежить від нас вихователів в якій формі ми це будемо робити.
Будуть
змінюватися часи, навчальний заклад буде вирішувати нові завдання, проте актуальною є і буде одна
проблема – виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову,
цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.
«Хто
не знає минулого, той не вартий майбутнього»,- свідчить мудрий вислів. Наші
діти повинні знати власну історію, знати хто ми і чиї діти, знати яким шляхом
йшов наш народ до незалежності, якою ціною було сплачено за те, щоб «не вмерла
України ні слава, ні воля». Знання ж історії власної держави, в
свою чергу, не можливо:
-без знання історії своїх маленьких
батьківщин, тих місць, де народилися і виросли діти,
-без
інтересів до найближчого оточення (сім’ї, родини) яке вони бачать щодня,
- без прикладу дорослих, оскільки діти значно раніше переймають певне
емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання,
-без рідної природи, яка їх оточує,
-без ставлення до себе та інших людей
Без всіх цих складових та багато ще інших, людина не може стати
громадянином, патріотом своєї держави.
Тому, одним з основних завданнь дошкільної освіти на сьогодні, як і багато років тОму - є виховання національних почуттів і патріотизму у дітей.
З огляду на це, в педагогічній роботі поєднано дуже багато методів, форм.
Більш детальніше це питання розкриє О.В.
