Будь ввічливим і чемним

Мета: навчити розширювати і поглиблювати уявлення про правила ввічливості, дати дітям можливість відчути « чарівну» силу слів ввічливості, сприяти формуванню доброти, делікатності, чуйності;  розвивати етичну, естетичну компетентність; виховувати пошану до оточуючих.

 

Хід

 

  Сядьте, дітки, всі рівнесенько

  Усміхніться всі гарнесенько

  Настрій всі ми узяли

  І працювати почали.

 

Діти, сьогоднішня наша тема буде така: «Будь чемним і ввічливим.»

Як ви думаєте, якою ж людиною вважають чемною? А ввічливою? А чи вважаєте ви себе чемною та ввічливою людиною? Чому?

 

Зараз ми поговоримо про правила чемності та ввічливості.

 -         Прийнято, що діти вітаються із дорослими, а чоловіки – із жінками.

 

-         Вихована людина вітається першою із знайомими, даруючи привітне слово  і сердечну усмішку.

-         У громадських місцях вітаються тихо, щоб не заважати іншим людям.

 

- А  чи  знаєте  ви,  як  вітаються  в  різних  країнах?

-         Жителі  Тібету  вітаючись  піднімають  головний  убір  правою  рукою,  а  ліву  закладають  за  вухо  та  ще  й язика  показують.

 

-         В  Японії  є  три  типи  поклонів:  низький,  середній, легкий.  Японський  школяр,  зустрічаючи  вчителя,  вклоняється  середнім  поклоном,  а  потім  щоразу – легким.

 

-         Жест  піднятої  руки  відомий  ще  з  Стародавнього  Єгипту.

Люди  піднімали  праву  руку  відкритою  долонею  вгору,  показуючи,  що  немає  каменя,  списа,  вони  неозброєні.

 

-  Кожного дня ви спілкуєтеся один з одним.

-  Розкажіть, де ви спілкуєтеся? ( На заняттях, на вулиці, вдома)

-  А з ким ви спілкуєтеся?

-  Чи привітні ви у спілкуванні?

-  Чи доброзичливі, а можливо, роздратовані та грубі? Від всього того залежить настрій людей, які вас оточують.

-  Всі люди – різні. Є у одного італійського письменника розповідь про мандрівника Джованіно Періджорно. Цей Джованіно під час мандрів потрапив якось у Країну Солом`яних людей. Вони спалахували не тільки від вогню, а навіть від гарячих слів.

Жителі Країни Воскових людей були м`які, піддатливі, з усіма погоджувалися. А скляні люди відрізнялися такою крихкістю, що могли загинути від будь – якого необережного дотику.

 

-  Бачите, яка незвичайна казочка! Серед ваших друзів є також спокійні, врівноважені, як жителі Країни Воскових людей. І є нетерплячі, нестримані, а є й такі, яких дуже легко поранити словом, образити.

 

-  Чарівні слова. Що це за слова?

-  Це звичайні прості. Розумні, корисні та добрі слова. Чарівними вони стали тому, що без них ніхто – ніхто не зможе обійтися.

-  Які ви знаєте чарівні слова?

 

(« вибачте», «пробачте», «будь – ласка», « добрий ранок», «дякую» « до побачення»).

-  Згадайте випадок з вашого життя, коли ви користувалися цими словами?

 

Проблемні ситуації

 

1.     Хлопчик крикнув чоловікові: « Скажіть, скільки зараз часів?». Які три помилки допустив він?

 

2.     Два хлопчики зійшлися у дверях і ніяк не можуть розійтися. Хто з них повинен уступити дорогу іншому, якщо першому 5 років, а другому 6?

 

 

3.  По вулиці йшло двоє перехожих. Одному було 62 роки, іншому – 6 років. Перший тримав у руках 5 речей: пакунок, портфель, 3 книжки. Одна з них впала.

-  У вас впала книга! – закричав хлопець перехожому.

-  Невже? – здивувався той.

-  Звісно, - пояснив хлопчик. – Ви ж мали 3 книжки + портфель + пакунок. Всього 5 речей, а зараз залишилося тільки 4.

-  Я бачу, ти добре знаєш віднімання й додавання, - промовив перехожий, з трудом піднімаючи книжку, що впала. – Але є правила, яких ти не засвоїв.

 

А зараз давайте послухаєм казку про ввічливість і зробимо висновки.

 

 

                                                      

Бесіда за змістом казки.

Підсумок

-  Діти, що цінного для себе ви взяли з цього заняття?

-  Як потрібно спілкуватися з людьми?