Поради

Поради для батьків «Як з користю провести зимові канікули»

 

Поради для батьків

«Як з користю провести зимові канікули»

Попереду дітей два тижні зимових канікул. У цей час дітям варто відпочити й набратися сил.

 "Зимові канікули - гарна можливість для того, щоб приділити якомога більше часу власним дітям. Не варто змушувати їх щось робити чи нав'язувати власну думку, як з користю провести час. Передусім слід прислухатися до бажань дитини, а потім раціонально і виважено спланувати час".

 Фахівці дають дає кілька порад, як з користю провести канікули.

 1. Приділяйте дітям більше уваги

 

Намагайтеся за цей час надолужити втрачене протягом попередніх місяців навчання  дитсадку. Спілкуйтеся з дитиною, разом грайтеся або читайте. Це вас згуртує.

 

2. Разом відпочивайте

 

Новорічні та різдвяні свята - час, коли нудьгувати нема коли. У парках і на площах міст безліч ярмарків і традиційних гулянь. Відвідайте такі урочистості разом з дитиною. Без вражень не залишиться ніхто.

 

3. Грайте у зимові ігри

 

Діти люблять зимові види спорту. Лижі, ковзани чи санчата - гарна нагода весело провести час. Крім того, можна зліпити снігову бабу чи пограти у сніжки.

 4. Навчіть учитися і допомагати

 Дітям варто пояснювати, що навчання - це не тільки заняття. Власним прикладом слід показати, що вчитися потрібно завжди. Але варто пам'ятати, що навчання під час канікул не можна нав'язувати. Воно має бути легким і бажаним. До прикладу, можна пограти у ігри і в такий спосіб розширити знання дитини. Спільне прибирання у домі чи готування на кухні навчить дитину дисципліні.

 5. Дозвольте заборонене

 

Зимові свята - час казки та здійснення дитячих мрій. Якщо протягом року ви забороняли дитині їсти солодощі чи іншу "нездорову" їжу, намагалися вкласти її спати о 22:00 чи не дозволяли грати в комп'ютерні ігри більш як 40 хв - дозвольте. Покажіть дитині, що заборона нестрашна.

Поради батькам

 

Поради психолога

 

Пам'ятка для батьків "Як заохочувати дитину в сім'ї"

1.  Якомога частіше схвально усміхайтесь своїй дитині і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає.

2. Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обійме й потисне руку.

3.  Словесно  висловлюйте  схвалення  що  найменшим  успіхам  своєї дитини, її поведінки.

4.  Використовуйте частіше  вираз:  «ти  прав»,  «ми  згодні  з твоєю думкою» - це формує в дитині самоповагу, розвиває здатність до самоаналізу  і критичність мислення.

5.   Даруйте  своїй  дитині  подарунки та  при  цьому  учіть  її  їх приймати.

6.   Формуйте в своїй сім’ї традиції і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний виступ, сюрпризи, поздоровлення і т. д.

7.   Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки у ваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.

8.    Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але й з урахуванням можливостей своєї сім'ї.

9.   Для  заохочення  своєї дитини  використовуйте  не  лише подарунки матеріального плану, але й моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім'ї вашої дитини (грамоти власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо).

10.  Якщо хочете використовувати як заохочення гроші, використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.

11. Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася й обговорити це із нею.

12. Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачання без аналізу самою дитиною з вами.

 

Подивіться разом з дитиною

"Різдвяна історія"

 https://www.youtube.com/watch?v=Ib8mNhDBJKU

Чим корисна казка для вашої дитини?

 

Усі ми родом з дитинства. І найперше, що постає в наших думках, згадуючи цю прекрасну пору, — казка.

Її можливості безмежні! Мова казки близька дитині, емоційна, захоплююча, герої наділені незвичайними силами та можливостями.

      Що таке казки? Чарівні історії про принців і принцес із казкових королівств? І так, і ні. Насправді казки можуть дуже багато, їх потенціал величезний: ними можна просто зацікавити дитину, приспати її на ніч, надихнути на зміни, справити ви­ховний ефект і навіть вирішити якусь психологічну проблему.

      Отже, виявляється надавати психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть самостійно! Прекрасний інструмент, який може допомогти в цьому – це терапевтичні казки!  Вони являють собою дитячі твори, які допомагають вашій дитині  прояснити різні життєві ситуації, відреагувати накоплені емоції, познайомитись з різноманітними стратегіями поведінки. Крім того, казки дозволяють дитині побувати на місці героя в певних конфліктних ситуаціях в “безпечних умовах” і спробувати нові способи вирішення конфліктів. Також в творах малеча може компенсувати те, чого їй найбільше бракує в житті.  Такі казки можуть  пояснити дитині надскладні речі, які вона сама вирішити не може. У кожній казці є свій сценарій, який вчить жити і справлятись з проблемами, готує до дорослого життя. І якщо вникнути глибше, а не дивитись на казочки поверхнево, то дітям буде легше справлятись з будь-якими труднощами.

        Обов’язково після прочитання казки потрібно обговорити її мораль з дитиною, пояснивши, що будь-яка історія, на перший погляд навіть безвихідна, завжди закінчується добре.

      Можна розказати дитині повчальну казку, з ймовірно нещасливим кінцем, але обговоривши його,  пояснити дитині  мотив твору, який несе в собі позитивний характер.

     Кожну казку можна пояснити з психологічної точки зору, чи точки зору мами і  тата, як завгодно, тільки щоб дитина зрозуміла. Наприклад, відома всім  казка «Колобок», яка нібито погано завершується. Але і тут є  свої психологічні  аспекти. Казка розповідає, як дитина тікає від батьківської опіки, і це вчить батьків не давити на дитину, а дитину вчить не тікати безвідповідально, бо легковажність до добра не приводить. Перш, ніж робити необдумані кроки треба аналізувати свою поведінку. Якщо дитині просто розказати казку підсвідомо вона осяде, але до свідомості може не дійти. З дітьми потрібно обговорювати мораль казки.

Казка несе для дітей важливі ідеї:

·         Навколишній світ живий! Ця ідея важ­лива для формування бережливого й осмис­леного ставлення до навколишнього світу.

·         Речі, які ожили, здатні діяти само­стійноі мають право на своє самостійне жит­тя. Ця ідея важлива для формування поваги до життя та діяльності кожної людини, виховує гуманізм.

·         Розмежування добра і зла,перемога добра. Ця ідея формує соціально-позитивні стереотипи поведінки.

·         Найцінніше дістається через випро­бування. Ця ідея важлива для формування механізму бачення і досягнення мети.

·         Навколо людей є безліч помічників. Ця ідея важлива для формування самостійності і довіри до навколишнього світу.

 

 

 

Консультація для батьків

 

                                                   

Для Вас, батьки!

Хто багато читає, той багато знає, або як прищепити любов до читання дітям

 

А що ви зараз читаєте? Багатьох людей це питання вводить в ступор. На жаль, сьогодні складно знайти людину людини. Уточнимо, що читає книги. Багато молоді люди читають, наприклад, пости в “Инстаграмі” або “Фейсбуці”. Але це не те. Як можна навчити дитину читати, якщо сам цього не практикуєш? Потрібно прищеплювати собі хорошу звичку і відкривати книгу хоча б на 20 хвилин в день. У цій статті ми розповімо про прислів’я «хто багато читає, той багато знає» і про те, як прищепити дітям любов до книг.

Як пояснити зміст народної мудрості дітям?

Давайте ще раз поглянемо на приказку «хто багато читає, той багато знає». Прихований зміст цілком очевидно, але це тільки з позиції дорослого. А ось дитина ще не може бачити прямого зв’язку між книгами і знаннями. Адже діти отримують свої знання з уст батьків, з мультиків або від однолітків. Читати вони ще не вміють і не зовсім розуміють, навіщо цьому вчитися. Добре, якщо у дитини в будинку є бібліотека, і батьки періодично їй користуються. Завдяки цьому дитина швидше зрозуміє значення прислів’я «хто багато читає, той багато знає». Адже діти обожнюють копіювати дорослих, і більшість з них впевнені, що батьки – самі розумні люди на планеті. Тому, користуючись своїм авторитетом, мама і тато можуть сказати синові, що вони такі розумні, тому що читають книги. Задля профілактики можна щодня давати дитині установку, що знання отримуються за допомогою читання. Кожен раз, коли дитина запитає, звідки ви знаєте відповідь на той чи інший питання, кажіть йому, що ви це прочитали в книзі.

Тому можна підвести підсумок: читання – це не тільки захоплююче заняття, воно допомагає людині отримувати знання, необхідні для життя.

Поради

 

Консультація

«Маленькі поради про виховання великих помічників»

 

Починаємо привчати раніше, щойно маля почне ходити й із захопленням вхопиться за мамин віник. Нехай поки складає свої іграшки або одяг, допомагає мамі «донести» сумку з магазину або розкласти продукти, разом із татом «заміняє» колесо автомобіля або миє залізного коня.

Діти сприймають чіткі й конкретні інструкції. Наприклад, краще не говорити малюкові, що він повинен прибрати у своїй кімнаті, навести лад. Говоріть коротко та зрозуміло, пропонуючи дитині виконати відразу тільки одну – дві дії.

·         Прибери, будь ласка, кубики в коробку.

·         Склади, будь ласка, свій одяг до шафи акуратно.

·         Винеси, будь ласка, відро для сміття.

·         Витри, будь ласка, велосипед.

Поки для дитини головний життєвий інтерес становить гра. Саме цей принцип і потрібно враховувати, привчаючи малюка допомагати вдома. Грайте в гру «Хто швидше прибере?», «У кого акуратніше лежить одяг?» або «Хто краще почистить взуття?». Не забувайте хвалити дітей, а ще час від часу придумувати жартівні й серйозні призи.

Зверніть увагу на те, як ви ставитеся до результатів дитячої праці. Справді, малюк ще не все може робити якісно, так, як це робимо ми, дорослі. Що ви скажете, якщо дитина вимила підлогу, але при цьому зробила це не занадто акуратно?  Усе залежить від того, скільки років виповнилося вашому малюкові. Якщо він ще зовсім малий, то слід оцінити те, що він взагалі узявся працювати і виконав до кінця. А усунути недоліки можна й самостійно. Діти старшого віку потребують допомоги дорослих і майстер-класу з миття підлоги без критики й спонукань.

У віці двох із половиною-трьох років усі діти починають цікавитися тим, що робимо ми, дорослі. Цим моментом і потрібно скористатися, щоб почати привчати дитину до допомоги вдома. Наше завдання – не знеохотити, а навпаки, стимулювати інтерес дитини. Звісно, ми самі значно швидше та якісніше підметемо, помиємо й почистимо. Але окриками: «Залиш негайно ганчірку!» або «Не лізь у воду!» ми назавжди відучимо дитину допомагати нам, дорослим.

А домашня праця – для дітей дуже цікава

Вона складається з трьох напрямків :

1.     приготування їжі – від купування продуктів до миття посуду після їжі;

2.     догляд за білизною, одягом, взуттям – прання, чистка;

3.     Догляд за житлом – прибирання і ремонт квартири, ремонтування домашньої техніки, створення затишку у квартирі.

Навіть незначне перерахування видів роботи дає можливість визначити обов’язки для кожного члена сім’ї, навіть дошкільника. Але сьогодні, на жаль, можемо бачити в сім’ях розподіл праці на «чоловічу» і «жіночу». У таких сім’ях квартира тримається на бабусі і мамі, до чого звикає дівчинка, а тато читає газету, дивиться телевізор – приклад для хлопчика.

Але ніколи не пізно переглянути в сім’ї звичні норми, оптимізувати трудову діяльність, щоб виховати повноцінну, виховану дитину. Поважати домашню працю діти навчаться тільки тоді, коли слова дорослих, стосовно до неї будуть щирими.

Часто можна чути в сім’ях, поки дитина маленька: «Працюй! Фізична праця робить людину вмілою», а школяру: «Будеш погано вчитися, будеш різноробочим». В такому разі повага до розумової праці формує негативне відношення до праці фізичної, як способу життя інших людей.
Слід не тільки залучати дітей до домашньої праці, а й показувати необхідність нею займатися. Для цього можна використовувати гру «Кожній речі – своє місце». Привчаючи до порядку дітей, потрібно строго вимагати цього і від себе. У сім’ї можна ввести елемент змагань. Де діти з дорослими виконують трудові обов’язки граючись.
Обов’язково слід залучати дітей до приготування обіду, генерального прибирання, прикрашання квартири до свята. До лагодження меблів, прання, придумавши для цього цікаві завдання для кожного члена сім’ї з урахуванням вмінь, інтересів, можливостей.
Звертання до дитини, як до рівної. Пояснення необхідності роботи, а не примушування виконати вимоги, є найбільш ефективним у залученні дитини до роботи по господарству.
Слід привчити дитину до правила : «Побачив непорядок – прибери, а не чекай виконання іншим членом сім’ї» .
Слід дати дитині зрозуміти. Що вона вміє виконувати дії і обов’язки по господарству, тому що засвоєння навичок домашньої праці проходить краще, коли дитина впевнена в собі, і в неї нема комплексу неповноцінності за невміння. Домівка повинна бути місцем, де зігрівають серця.

Важливі справи, у яких вам може допомогти дитина:

·           поливати квіти;

·           годувати тварин;

·           гуляти із собакою   (залежить від віку дитини);

·           складати свої іграшки або речі;

·           прати шкарпетки;

·           мити посуд (малята можуть мити ложки й мисочки);

·           пилососити;

·           складати речі до пральної машини;

·           нести неважку сумку з магазину;

·           допомагати мамі готувати;

·           допомагати татові лагодити щось;

·           підмітати;

·           витирати пил;

·           прибирати посуд зі стола;

·           підписувати листівки до свята;

·           скласти список закупівлі продуктів на тиждень;

·           готувати просту страву самостійно (якщо ви заздалегідь навчите   цього дитину;

·           прикрашати будинок до свята;

·           опікуватися молодшим братиком або сестричкою (почитати або розважити)

Продовжте цей список самі, і ви зрозумієте, що будь-якій дитині знайдеться справа до душі.

І ще кілька відповідей на запитання,  що часто виникають у батьків.

Як не виховати хлопчика занадто жіночним і не зробити з дівчинки одвічну «попелюшку».

Деякі батьки переживають, що хлопчики, які з ранього дитинства багато допомагають удома, виростуть занадто жіночними, «хатніми господинями» і «підкаблучниками». Але цього навряд чи слід боятися. Адже багато дорослих чоловіків зізнаються, що в дитинстві допомагали своїм мамам. Доручайте хлопчикові таку роботу, що вимагає фізичних зусиль: принести сумки, щось полагодити, зустріти вас із роботи (це теж є допомогою). Підкреслюйте його чоловічу роль і запевняйте, що без нього ви б нізащо не впоралися з якоюсь справою, тому що ви жінка. Ураховуйте інтереси дитини і не намагайтеся змусити її виконувати те, що їй не подобається. Наприклад, якщо хлопчикові не подобається мити посуд, то домовтеся, що це робитимете ви, а він відповідатиме за прогулянки із собакою й чищення сімейного взуття.

Батьків дівчаток турбує інше. А якщо їх донька, активно допомагаючи вдома сьогодні, звикне до «чорної» хатньої роботи й так на все життя й залишиться «попелюшкою»? Але ж так може відбутися лише в тому випадку, якщо ви самі не працюєте, навантажуючи тільки дитину. Якщо ж ви спільно прибираєте, чесно ділите між собою обов`язки, то навряд чи дівчинка все життя виконуватиме всю хатню роботу.

 

Для Вас, батьки "Ігри, які вчать доброті"

Консультація

Консультація «5 ефективних способів виховати толерантність у дітей»

 

https://www.4mamas-club.com/porady/5-efektivnix-sposobiv-vixovati-tolerantnist-u-ditej/

Якщо ви не бажаєте, аби одного разу, навчившись говорити, дитина десь у суспільному місці змусила вас червоніти, навчайте її толерантності.  Тоді не доведеться чути такі фрази своїх дітей: «Мамо, а чого ті дядьки такі чорні-пречорні?» — побачивши темношкірих афроамериканців. Або: «А дівчинка чого так смішно ходить, кульгаючи ногами? Чому вона не вміє рівно ходити?» — питаючи про людину з синдромом ДЦП. Уникнути цього можливо. Необхідно лише виховати в дітей толерантне ставлення до оточуючих. Як це робити?

Сім’я — модель толерантного суспільства

Діти такі безпосередні, що іноді це неприємно оточуючим. Вони, не бажаючи навмисне чинити зло, часто ображають товариша, або перехожого. Неможливо виховати гармонійну особистість, якщо дитина не розумітиме, як правильно поводитися з людьми не такими, як усі. Люди різняться нацією, релігією, зовнішнім виглядом і захопленнями.  Інколи це виглядає незвично чи смішно, навіть шокує. Але варто проявляти стриманість, недоречно тикати пальцями та кричати: «А де його ноги?» чи «Чому тьоті закуталася в ковдру (паранджу)?»

Це обов’язково необхідно пояснити синові чи доньці. Разом із толерантністю слід виховувати повагу до людини, до самого себе. Адже неможливо прищепити толерантність дитині, яка сама себе не поважає, звикла використовувати в родині гострі образливі жарти, як тато вчив, чи звертатися до членів сім’ї грубими фразами, як мама. Це все, здавалося б, безневинні речі. Є люди вважають, яка кому різниця, як там ми спілкуємося вдома, мовляв, то наші справи, чужа сім’я — темний ліс. Усе це так, але ж кожен є невіддільною частиною суспільства, живемо ми поки що в цивілізованому світі, де постійно доводиться контактувати з багатьма різними людьми. Саме тому дітей слід привчати толерантно ставитися до всіх. А сім’я має бути прикладом, саме в ній можливо діти навчаються терпимості та співчуття, адже рідні, як ніхто здатні виховати в людини ці  якості характеру. Якщо навчитися терпимо ставитися до рідних, то стосовно інших це буде значно легше зробити. Що для цього потрібно?

1.           Стежити за спільним спілкуванням в сім’ї. Спочатку було слово… Тому будь-які жаргонні вислови впливають з неймовірною силою на формування особистості дитини. Якщо в сім’ї є нормальною  фраза «Ти вівця, баран! От дурепа!» тощо, то дитина вже звикла та не ображається, вона обов’язково перейме цю манеру висловлюватися. Але товариші сприйматимуть болісно подібні слівця, адже їх виховували в іншій сім’ї. Так починає проявлятися нетолерантне ставлення дитини до своїх одноліток. А пізніше — й узагалі до усіх людей. Уникайте цього, завжди стежте за своїм мовленням і коригуйте дитячі звички лихословити. Адже використання добрих слів ще нікому не заважало у житті налаштовувати комунікативні зв’язки.

2.           Розкажіть дитині про народи світу, їхні звичаї та обряди. Часто батьки бідкаються, чим розважитися з дітьми, як їх зацікавити. А все дуже просто — варто завжди починати з розмов. Спілкуйтеся з дітьми на цікаві теми, можливо, і самі дізнаєтеся чогось нового. Наприклад, як у Китаї, аби господар не образився, гості повинні плямкати, таким чином виказуючи, якою смакотою їх годують. А заляпана скатертина — це взагалі знак великої поваги та подяки за частування. Тому, якщо дитина зробить зауваження знайомому китайцеві за плямкання (як відомо, зараз дуже багато студентів навчаються у нас у країні, тому це цілком можливо), він образитися.

3.           Розкажіть про неймовірні відмінності людей в усіх сферах життя. Хтось фарбує в зелений колір волосся, а хтось носить паранджу — і все це зустрічаємо в нашій державі. Тому дитина повинна проявляти стриманість у своїх емоціях, можливо, й у вас виникне асоціація: «Дівчина із зеленим волоссям схожа на жабеня!», але ж ви не кричатимете про це вголос. Чи крикнете? Усе це індивідуальне світобачення і воно настільки різниться з іншими, що краще свої думки з цього приводу тримати при собі та навчати цього дітей. Їм тоді буде значно легше  знаходити спільну мову з людьми, які зустрічаються у житті.

4.           Розкажіть про зовнішні відмінності та людей з обмеженими можливостями. У когось може бути родима пляма на усю щоку, в когось — трохи смішний кирпатий носик чи великі очі, інші мають якусь інвалідність – але всіх нас об’єднує те, що ми люди, живемо на цій планеті. І якби всі вибірково ставилися до кожного: добре до красивих і, на нашу думку гарних, а решту зневажали, щасливіші ми б через це не були. Людство тим і відрізняються від тварин, що в нас не діє природний відбір. І часом люди слабкі, або скалічені зовні, мають дуже чисту душу та добре серце, володіють глибоким мисленням та здатні на жертовність і подвиги, на відмінну від красивих лише зовні чоловіків і жінок. Такі речі не всім зрозумілі, дітям усе нелегко пояснити, але це важливо і говорити про це потрібно!

5.           Розкажіть, що толерантності не заслуговує поведінка людей, яка порушує соціальні норми.  Батьки так прагнуть навчити дітей толерантності, що ті в свою чергу починають плутати поняття та терплять несправедливість від людей, які виявляють неповагу, обманюють та ображають, а інколи навіть б’ють. Тож цей момент також слід обговорити з дітьми.

Будьте завжди толерантними самі та навчайте цього своїх дітей. Адже це допоможе досягти успіхів у житті.

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам

 "Як говорити з дітьми про інвалідність"

Консультація

 «Казка в житті дитини з особливими потребами»

Шановні батьки! Вашій увазі інформація про роль казки

Поради

 

Шановні батьки!

Пропонуємо  ігри для  Ваших дітей

Консультація «Небезпека для дітей взимку»

Як зберегти здоров’я дитини взимку? Мабуть, це найактуальніше питання батьків у холодну пору року. Кілька днів дитина ходить у садочок чи школу – і два тижні хворіє, випадковий протяг викликає застуду, а спільний похід за покупками або відвідування дитячого свята стає причиною чергового грипу-ангіни-застуди…

Зміцнити здоров’я дитини взимку і підвищити опір організму до вірусів та інфекцій, поліпшити настрій, рухову активність і проводити більше часу на свіжому повітрі допоможуть такі прості заходи.
* Прогулянки на свіжому повітрі. Навіть якщо дитина часто хворіє, це не привід дні, тижні й місяці просиджувати вдома. Чисте, прохолодне повітря підвищує захисні сили організму, активізує нервову систему дитини, бадьорить і підвищує життєвий тонус. Вибираючи місце прогулянки, віддавайте перевагу малолюдним місцям, уникайте контакту з потенційними «джерелами» інфекції.
* Одяг і взуття. Збираючись на прогулянку, підбирайте курточки та чобітки відповідно до погоди, фізичної активності та віку дитини. Нехай це буде легкий, але теплий одяг, взуття, що не промокає. Тільки не перегрівайте!
* Провітрювання та зволоження повітря в приміщенні. У теплій не провітреній кімнаті віруси і бактерії довше зберігають життєздатність. А пересушене опалювальними системами повітря призводить до пересихання слизових оболонок і знижує опір організму.
* Чистота і гігієна. Проста звичка регулярно мити руки значно знижує ризик підхопити якусь недугу.
* Здорове харчування. Взимку організм потребує додаткових джерел енергії – ситної і поживної їжі. Крім того, необхідно регулярно заповнювати потребу в вітамінах. Варто включити в раціон дитини такі продукти, як мед, фрукти і сухофрукти, горіхи, каші, кисломолочні продукти. Пити більше води, соків, компотів.
Нехай зима дарує вашій дитині радість від Новорічних і Різдвяних свят, веселощі від катання на санках і ковзанах, від ігор в сніжки всією сім’єю!

Правила безпечної прогулянки

* Якщо ви разом на вулиці, простежте за тим, щоб малюк не бігав і не штовхав інших дітей, поясніть йому, що можна послизнутися, впасти, травмуватися, завдати шкоди іншим.
* Поясніть, що під час гри в сніжки не можна їх кидати в голову.
* Не дозволяйте дітям будувати снігові тунелі, які можуть обвалитися, та стрибати у високі кучугури, адже під снігом можуть бути розбиті пляшки, каміння, сміття.
Безпека під час катання на санках
* Перед тим, як дитина сяде на санки, перевірте, чи цілі вони, не пошкоджені. Якщо санки оснащені ременями безпеки, то обов’язково пристебніть дитину.
* Не дозволяйте малюку стрибати з трамплінів, бо це може призвести до травм.
* Обов’язково доглядайте за дитиною, коли вона катається на санках. Якщо, катаючи дитину, необхідно перейти дорогу, візьміть її за руку, перейдіть дорогу, а потім посадіть “пасажира” знову на зимовий “транспорт”. Не катайтеся з дитиною разом на одних санках.

Безпечне катання на гірках

* Розкажіть дитині, що на гірці потрібно поводитися акуратно і дисципліновано, дотримуватися черги під час спускання, не штовхатися.
* Переконайтеся в безпеці гірки самі, перед катанням уважно вивчіть місцевість. Прослідкуйте за тим, щоб гірку не перекривали дерева, кущі, ліхтарі або паркани.
* Почніть катання дитини з маленьких пологих гірок.
* Забороніть їй кататися з гірки стоячи.
* Не дозволяйте дитині з’їжджати з гірок, які розташовані поруч з дорогою, водоймою.
* Навчіть малюка правильно падати: під час падіння потрібно намагатися перевернутися на бік, зігнувши і підібгавши коліна.
Правила безпечної поведінки під час ожеледі
* Підберіть дитині зручне, неслизьке взуття з підошвою на мікропористій основі.
* Поясніть, що необхідно дивитися під ноги, обходити замерзлі калюжі, схили, сходи. Рухатись потрібно обережно, наступаючи на всю підошву.
* Не дозволяйте дитині поспішати і бігти через проїжджу частину, поясніть, що машина на слизькій дорозі не зможе швидко зупинитися.
* Поясніть дитині: не можна ходити біля будівель і дерев, бо можна потрапити під падаючу бурульку, забитися об замерзлу гілку.
* Попередьте: якщо посковзнешься, необхідно присісти, щоб знизити висоту падіння і пом’якшити удар об землю, згрупуватися і впасти на бік.
Правила безпечної поведінки на льоду
* Розкажіть сину чи доньці, що виходити на лід дуже ризиковано, поінформуйте про небезпеку ігор на льоду.
* Попередьте, що не можна підходити до водойм і перевіряти міцність льоду ударом ноги.
* Не грайтеся з дитиною на льоду, подаючи поганий приклад, адже діти копіюють поведінку батьків.
Шановні батьки, пам’ятайте: вчити дитину кататися на ковзанах потрібно тільки на обладнаних льодових майданчиках.

http://zorya.poltava.ua/nebezpeka-dlja-ditej-vzimku/