Легенда про лелеку

Це давня легенда. Колись на світі панували звірі, а люди тількитільки з’явились з глини. Дуже-дуже давно, коли народилась перша дитина, зібрались усі звірі, птахи та риби і почали радитись: а хто ж принесе її батькам. Першим вийшов цар звірів Лев і сказав: — Оскільки я цар над усіма звірами, попрошу доручити цю справу мені. Я сам принесу людям їхнього первістка. Усі погодились, але виникла проблема: потрібно було далі перенести дитину через Море-Океан. Лев не міг впоратись сам. Тоді з води випірнула Риба-Кит і мовила: — Я перенесу людське дитя на своїй спині, хай Лев тільки донесе його до Моря-Океану. — Добре, — сказали звірі. — Але за Морем-Океаном є великий непрохідний Ліс-Праліс, потрібно якось перенести немовля і через нього. Тут наперед вийшов чорний Орел. — Я перенесу через Ліс-Праліс. Звірі погодились, та старий Вовк заперечив: — Ти, Орле, — сказав він, — беззаперечно, найсильніший і найсміливіший птах, літаєш вище за всіх, але Ліс-Праліс дуже великий. Чи вистачить тобі сил донести дитину, подолавши таку відстань? Орел задумався. Так, він найсильніший, літає найвище, його всі бояться, та відстань була дійсно великою. — Гаразд, — погодився Орел. — Дійсно, це для мене може стати перешкодою. Тому замість мене полетить Лелека. Він долає дуже великі відстані, він подужає. Наперед вийшов білий-білий Лелека. Поклонився всім присутнім та подякував за честь і довіру. — А для того щоб тебе ніхто не посмів зачіпати чи ображати дорогою, — мовив далі Орел, — я дам тобі свою відзнаку. І провів своїм чорним крилом по крилу Лелеки. Кінчики крил білого Лелеки почорніли — тепер усі знали, що то ознака Орла, і не варто зачіпати цю птицю. Так вони й вирішили. Оскільки час був уже пізній, вирішили відправити усіх в дорогу наступного ранку. А зранку впав сніг — прийшла Зима. Звірі знову зібрались і зажурились. Як бути тепер? Зима, Сніг та Мороз можуть зашкодити. Думали, думали і вирішили, що необхідно сповити дитину в білі пелюшки. Саме білий колір захистить, зігріє та сховає немовля від зимової негоди. Та і Лелека також білий — зима його не помітить. Так і зробили звірі. Спочатку Лев приніс дитину до МоряОкеану, потім Риба-Кит несла її на своїй спині, а далі Лелека переніс через Ліс-Праліс. Немовля було закутане в білі пелюшки, і Зима не помітила ні його, ні білого Лелеку. А чорні відзнаки на крилах птиці відлякували недоброзичливців. Відтоді повелось, що дітей нам приносить Лелека, бо люди його бачать останнім. Насправді ж до цієї справи причетні й інші звірі, як-от Лев чи Риба-Кит. І навіть коли настає Зима, вона не може завадити, тому що білий колір ховає всіх від її негод. А Лелека прилітає і взимку, просто його не видно...